Після того, як розвіється над прокурорами дим, вляжуться емоції над «інвалідами», раджу заглянути у «святая святих» — декларації суддів, колишніх і «живих».
Розміри їхніх винагород та довічного утримання — не для нервово слабких!
Прокурори, чиновники, народні депутати, правоохоронці різних штибів та силовики — боюсь, навіть разом узяті, — не перевершать цієї чисельної дуже забезпеченої і зцементованої круговою порукою недоторканної касти.
Не хочу проявляти популізму, але непокоїть запитання: чи може країна, що стікає кров’ю, дозволити собі таке дороге судочинство під час війни?
Так, саме судочинство, бо назвати Правосуддям те, що відбувається у цій царині в Україні, неможливо!
Правосуддя — це захист і закон, однаковий для всіх; це моральність і чесність, справжня незалежність; це спосіб для кожного знайти справедливість… Всього цього в Україні нема!
А що є, знаєте самі…
То, можливо, не варто платити так дорого за те, чого нема, хоча б до тих пір, поки не з’явиться?
Я про Правосуддя!
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
