Автор: Олександр Ломако
Вихідними прочитав свіжу книгу відомого в світі журналіста Боба Вудварда «Війна». Спочатку хотів прочитати лише частину про Україну, але розділи про Близький Cхід та внутрішню ситуацію в США виявилися дуже цікавими. Власне, про нашу війну майже половина книги.
Автор розповідає, як США намагались запобігти вторгненню, як на це реагувала українська влада, чому адміністрація Байдена не наважувалась на рішучішу підтримку України і який вплив на події мав Дональд Трамп. Не буду переказувати, адже книга варта прочитання. Лише кілька моментів, які найбільше запам‘яталися.
Абсолютно погоджуюся зі словами Байдена про роль президента Обами в тому, що путін розв‘язав війну проти нас: «Ми дали цьому статись у 2014. Барак ніколи не сприймав путіна серйозно. Ми ніколи не мали б дозволити путіну просто зайти і взяти Крим і Донбас у 2014. Ми дали путіну ліцензію на продовження».
Але, на жаль, Байден також припустився великої помилки, коли ще до початку вторгнення пообіцяв, що американських солдатів не буде в Україні. Радник з нацбезпеки Джейк Салліван намагався переконати президента не бути таким категоричним, адже якщо публічно сказати, що розглядаються всі варіанти, це може бути потужним стримуючим фактором. Вудвард пише, що у Саллівана з Байденом була велика суперечка з цього приводу. Наступного дня він сказав журналістам, що американських військ в Україні не буде.
У книзі Вудвард ставить питання: «Чи дала ця заява Байдена зелене світло Путіну, переконавши його, що він прямо не зіткнеться з найбільшою армією у світі?»
Коли Байден повідомив про плани путіна на закритій зустрічі лідерів G7? його слова не сприйняли серйозно. Макрон, Меркель і Шольц поставились до почутого з недовірою: путін не може бути настільки божевільним. Єдиним, хто сприйняв загрозу серйозно, був Борис Джонсон. Так само скептично на повідомлення американців відреагував Президент Зеленський в листопаді 2021 року.
Дуже потужно виглядає рівень аналітики в американських спецслужбах. «Це було так, наче вони таємно увійшли до намету ворожого командира і, згорбившись над картами, вивчали кількість і рух бригад і всю заплановану послідовність багатофронтового вторгнення». ЦРУ не лише детально знало план путіна, але і чітко розуміло його мотивацію: «Для путіна втрата України є екзистенційною загрозою. Він сприймає українців як народ, нижчий за росіян. Це один із найбільших расистів серед світових лідерів».
«Одне ми абсолютно правильно зрозуміли: що Росія збирається зробити, коли і де. У всьому іншому ми помилялися. Ми сильно недооцінили рішучість України і переоцінили російську армію», — згадував Вудварду один з посадовців Ради з нацбезпеки США. У Пентагоні вважали, що Росія могла захопити Київ протягом 72-96 годин. За іншими оцінками, це могло відбутись за кілька тижнів. Але українці не збирались здаватись. Посадовці у Вашингтоні були вражені українським опором і некомпетентністю російської армії.
Багато в книзі про Трампа. Звісно, вихід «War» за 3 тижні до виборів в США – це не випадковість. Автор чітко говорить, що президентство Трампа — це катастрофа для США і світу, і наводить багато відповідних прикладів. Одна з ліній – ставлення республіканців до путіна та підтримки України. Собі в нотатки зберіг цю історію:
В ефірі FOX News сенатор-республіканець Ліндсі Грем сказав, що хтось у Росії має вбити путіна. Цю заяву помітили всі! За кілька днів після цієї заяви Грем поїхав у резиденцію Трампа у Флориді Мар-а-Лаго, щоб зіграти у гольф. Багато людей підходили до них і захоплено просили сфотографуватись. З Гремом, не з Трампом. Колишній президент бачив цю реакцію і розумів, що бути жорстким до gутіна в той час стало дуже популярним. «Чому ми не можемо втрутитись? Чому ми дозволяємо літакам літати?» Трамп говорив про закриття неба над Україною. В березні на зустрічі з донорами він сказав, що США потрібно намалювати на власних винищувачах F-22 китайські прапори і розбомбити Росію. «Ми скажемо: це був Китай, не ми! І потім вони почнуть воювати одне з одним, а ми будемо сидіти позаду і дивитись». Публіка сміялась. Втім, уже незабаром Трамп змінив риторику, критикуючи демократів за надсилання грошей Києву. «Америка надсилає мільярди Україні в той час, коли батьки у США не можуть прогодувати своїх дітей!».
На початку 2024 року саме через позицію Трампа члени його руху MAGA в Конгресі США кілька місяців блокували допомогу Україні, що ставило під загрозу наше виживання. 17 квітня, після розмови з президентом Польщі Дудою Трамп пом‘якшив свою позицію і припинив блокувати допомогу. Вже 21 квітня Конгрес проголосував 60 млрд $ для України.
В той час, коли у Вашингтоні вважали серйозною загрозу ядерної війни, Остін попередив Шойгу про наслідки, які могли б призвести до повної ізоляції росії на міжнародній арені. Він зазначив, що у разі ядерного удару всі чинні обмеження щодо дій США в Україні були б переглянуті. У відповідь Шойгу сказав, що «не любить, коли йому погрожують». Остін відповів: «Пане міністре, я є лідером найпотужнішої армії в історії світу. Я не погрожую». Хотілося б, щоб така жорстка позиція США щодо погроз росії була послідовною…
Боб Вудворд висвітлював 10 президентів протягом 52 років. Ще в 1972 році він став відомим, коли написав для Washington Post про Вотергейтський скандал. Ці публікації призвели до відставки президента Ніксона. Автор понад 20 книг про американську політику, багато з яких стали бестселерами. Двічі лауреат Пулітцерівської премії.https://hvilya.com/