Можливість тимчасового призупинення права на притулок, національна програма повернення, «тест на громадянство» та обов’язкові інтеграційні програми як умова отримання громадянства або права на постійне проживання – це найважливіші пункти проєкту міграційної стратегії, з яким ознайомився портал money.pl. Документ викликає заперечення з боку деяких членів коаліції.
Документ під назвою. «Комплексна і відповідальна міграційна стратегія Польщі на 2025-2030 роки» має понад 30 сторінок і складається з восьми розділів. У них розглядаються такі питання, як доступ до території, право на притулок, доступ до ринку праці та інтеграція. Проєкт був прийнятий Радою міністрів у вівторок у другій половині дня, про що прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив у соціальних мережах.
Ілюстрація з сайту https://www.tvp.info/
Автори стратегії зазначають, що Польща останніми роками перетворилася на країну імміграції: з 2020 року значно збільшилася кількість дозволів на роботу або студентських віз, виданих громадянам країн Африки, Азії та Близького Сходу.
Це стало наслідком не лише поглиблення дефіциту кадрів, який намагалися компенсувати за рахунок міграції, але й послаблення регулювання у цій сфері (запровадження інструменту декларацій роботодавців про намір працевлаштувати іноземця). За оцінками, зараз у Польщі проживає від 2,3 до 2,5 мільйона іноземців. «Слід зробити висновок, що міграційна політика, яку проводив уряд об’єднаних правих, була фрагментарною, повторювала помилки західних країн, які раніше стали імміграційними державами, і породжувала виклики, що впливають на безпеку Польщі та її мешканців», – підсумовують автори стратегії і роблять висновок про необхідність «рішучої зміни підходу» до імміграції.
У стратегії зазначено, що візова політика Польщі, попри приналежність до Шенгенської зони, базуватиметься на «селективній моделі», згідно з якою уряд, поважаючи принципи візової політики ЄС, повинен на постійній основі формулювати правила, згідно з якими громадяни інших країн можуть в’їжджати до Польщі. Рівень цієї вибірковості буде визначатися у двох вимірах – країни, громадяни яких можуть користуватися преференціями при отриманні віз, і профіль потенційного мігранта, який, наприклад, характеризується «унікальними» навичками.
У стратегії уряд також чітко виступає проти відновлення прикордонного контролю в межах Шенгенської зони, як це нещодавно зробила Німеччина. «Прикордонний контроль слід запроваджувати лише періодично на певний період часу, пов’язаний, наприклад, з організацією великих спортивних або політичних подій. Ключем до вирішення проблеми вторинної мобільності мігрантів є належний захист зовнішніх кордонів ЄС» – зазначається в стратегії.
Також планується розробити національну програму повернення, яка охоплюватиме іноземців, чия присутність у Польщі буде «невиправданою або небажаною». Вона складатиметься з двох компонентів: добровільного та примусового. Програма буде реалізовуватися у співпраці, зокрема, з європейською службою Frontex. «Польща також підписуватиме угоди про повернення мігрантів до країн транзиту і походження в рамках системи екстерналізації міграційної політики, а також підтримуватиме підписання таких угод суб’єктами Європейського Союзу» – йдеться у стратегії. Можливість отримання іноземцями дозволу на постійне проживання або, в довгостроковій перспективі, отримання польського громадянства також залежатиме від їхнього інтеграційного прогресу, підкреслюється в стратегії.
Умови допуску на ринок праці громадян України, Білорусі, Молдови, Грузії та Вірменії будуть збережені. Однак до кінця 2025 року список країн, на які поширюється це правило, може бути переглянутий.
Система надання дозволів на працевлаштування має бути вдосконалена. Хоча не планується запроваджувати інструменти, які б заохочували роботодавців наймати іммігрантів, роботодавці мають бути заохочені вживати заходів для інтеграції іноземців, наприклад, вивчати мову. Це має компенсувати недоліки нинішньої моделі. Водночас стратегія анонсує перевірку економічної діяльності мігрантів та ліквідацію її фіктивних форм, які мають замінити працевлаштування.
Умови для навчання в польських університетах будуть більш жорсткими і включатимуть підтверджене знання мови викладання на відповідному рівні, підтвердження закінчення школи, що дає право на вступ. Стратегія навіть не виключає запровадження лімітів на прийом іноземних студентів або учнів на окремі факультети. Водночас, передбачається прискорити перевірку того, що іммігранти дійсно розпочали навчання, щоб швидше анулювати візи тим, хто цього не зробив. Що стосується дітей іноземців у Польщі, стратегія наголошує на їхній інтеграції та забезпеченні кожного з них місцем у польських навчальних закладах.
Міграційна політика зосереджувалася переважно на потребах ринку праці, а в останні роки – на прийомі біженців з України, яким надавався широкий доступ до державних послуг. Нова стратегія передбачає підготовку інтеграційної політики, спрямованої на створення ситуації, в якій іноземці поважатимуть норми і цінності та інтегруватимуться в життя місцевих громад і польських громадян. Для українців, які наразі є найчисельнішою групою, буде створена спеціальна інтеграційна програма.
Знання польської мови має бути ключовим, тому передбачена підтримка вивчення мови. Стратегія також згадує школи як важливий інститут з точки зору імміграції – не лише для інтеграції дітей іноземців, але й їхніх батьків. Водночас підкреслюється, що метою політики є інтеграція, а не асиміляція.
Наразі це проєкт стратегії. Лише після того, як уряд схвалить або змінить цей документ, буде створена програма реалізації. Це буде предметом консультацій. Сама програма буде розділена на два періоди: до 2027 і до 2030 рр. Це зроблено для того, щоб у другій половині 2027 р. можна було провести огляд і внести можливі корективи.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
