Відразу після того, як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про плани щодо «Східного щита» (проєкт, який передбачає зміцнення кордонів країни з росією та білоруссю), вчені з Польської академії наук оприлюднили звіт.
У ньому йдеться про те, що “належне управління природним середовищем на прикордонних територіях несе в собі великий потенціал для захисту кордону та зменшення загрози від військової агресії, водночас зберігаючи та навіть примножуючи екологічні та природні цінності цих територій”.
Про це повідомляє dzikiezycie.pl.
“Я вважаю, що в таких великих лісових комплексах, які самі по собі є загородженням, немає потреби будувати фортифікаційні споруди. Крім того, шляхом належного управління можна збільшити частку водно-болотних угідь. Протитанкові рови чи залізобетонні їжаки, можна швидко прибрати. Натомість природні перешкоди місцевості є сталими і їх важко подолати”, — сказав в інтерв’ю «Business Alert» професор Рафал Ковальчик з Інституту біології ссавців Польської академії наук у Біловежі.
Науковці сподіваються, що їхні висновки будуть включені в роботу з планового посилення оборони східного кордону Польщі.
Державна рада охорони природи представила свою наукову експертизу «Природне середовище як природний захист польського кордону – рекомендовані рішення». Основні висновки цього дослідження включають зміни в управлінні лісами та гідрологію прикордонних територій. Тому вчені рекомендують конкретні дії, зокрема:
Зміна управління лісами
Відновлення водно-болотних угідь
Вологий або затоплений ліс – це майже непрохідне середовище не тільки для бойової техніки, а й для піхоти. Що може допомогти відновити водно-болотні угіддя?
“Не тільки війна, що триває в Україні, а й вся історія збройних конфліктів яскраво свідчить про те, що природні перешкоди зробили важливий внесок у безпеку кордонів, значно уповільнивши пересування сухопутних військ. Тому варто використати цей досвід, тим більше, що він ефективніший і дешевший, а також додатково підтримує біорізноманіття, яке допомагає пом’якшити наслідки зміни клімату”, – підсумовує природоохоронець Радослав Шлюсарчик.https://texty.org.ua/f