Те, що це цілком реально, впродовж останніх чотирьох років на експериментальній дослідній ділянці підтверджує кандидат сільськогосподарських наук доцент Сумського національного аграрного університету Владислав Коваленко (на фото).
МАЙБУТНІЙ науковець народився і виріс у селі Постольне, що неподалік Сум. Як ведеться у сільській сім’ї, разом із батьками порав домашнє господарство, обробляв город, на якому чільне місце займав «другий хліб» — картопля. Звісно, тоді, хлопчаком, і гадки не мав, що саме ця культура в майбутньому стане об’єктом його досліджень.
Але сталося саме так. Владислав вступив до Сумського національного аграрного університету, в якому здобув дві вищі освіти — агрономічну та економічну, попрацював на виробництві, потім дістав запрошення навчатися в аспірантурі.
У поле зору молодого дослідника картопля потрапила невипадково. Не раз і не двічі замислювався: чому з весни до осені селяни збирають її лише раз? А чи не можна два? Або навіть три? Адже з березня по вересень-жовтень у північно-східній частині України он скільки сонячних днин, і кожна може послужити врожаєві.
Впродовж двох років учений досліджував, як втілити на практиці задумане. З часом при СНАУ створили науково-дослідну лабораторію «Інститут картоплярства Північного Сходу України», яку очолив Владислав Коваленко; сформувалася група науковців — для них картопляні дослідження стали такими ж цікавими і потрібними, як і для їхнього колеги.
За мету було поставлено вивчити якомога ширше коло питань, що позначаються на врожайності бульб в умовах північного сходу України, аби напрацювати окремі методичні рекомендації для власників присадибних ділянок, фермерів, аграріїв, словом, для всіх, хто бажає з кожної земельної сотки подвоїти-потроїти збір бульби.
Звідтоді Владислав Коваленко разом з однодумцями накопичив значний практичний досвід вирощування з березня по жовтень трьох урожаїв картоплі. І хай не всі вони однаково високі, головне інше — в умовах північного сходу є всі можливості суттєво наростити виробництво переважної більшості сортів бульб.
Як наголошує науковець, найбільш урожайний — другий термін садіння, тобто літній, орієнтовно з початку липня до третьої серпневої декади, тривалістю 45 діб. Не набагато «відстає» і перший — з кінця березня до початку червня такої ж тривалості. А ось так званий осінній, третій, значно поступається попереднім, оскільки припадає на доволі прохолодну пору, коли сонце вже скупе на тепло. Але загальний підсумок оптимістичний: валовий збір можна щонайменше подвоїти.
Звичайно, все не так просто. Кожний із трьох термінів садіння має свої специфіку і особливості, які слід максимально враховувати. Наприклад, висаджувати заздалегідь прогрітий насінний матеріал у завчасу прогріті гребені, що особливо характерно для ранньої весни. Тому науковці в окремих випадках вкривали гребені білим агроволокном.
Так само важливо мати на увазі боротьбу зі шкідниками та хворобами, які особливо полюбляють картопляні масиви. При цьому рік на рік не схожий, тож потрібно варіювати застосування тих чи інших препаратів, аби не програти в цій боротьбі.
Аж ніяк не на останньому місці сортове питання. Впродовж кількох років Владислав Коваленко і його колеги комбінували як сорти бульби, так і час копання. Всі ці особливості вони аналізують, порівнюють, що дає змогу створювати узагальнену картину. Поки що не остаточну і не повноцінну.
Дослідження тривають. Вони мають величезне практичне значення для аграрного сектору краю. Останніми роками вирощування картоплі поступово зміщується до приватного сектору, залишаючи промисловим виробникам не більше 3-4 відсотків загального валового виробництва. Ось і нині сукупна площа під бульбою дещо скоротилася порівняно з минулим роком, хоча залишається цілком достатньою для повного забезпечення внутрішнього ринку.
Сумщина завше славилася вагомими врожаями картоплі, по яку до сіл щоосені приїжджали сотні машин з різних куточків України: її не тільки закуповували, а й охоче міняли на кавуни, дині, олію, борошно, інші продукти, необхідні в домашньому господарстві.
Війна внесла негативні корективи в цей розклад, однак, на щастя, не скасувала його. І нинішнього року плантації рясніють зеленими кущиками, в тому числі й експериментальна ділянка СНАУ, що неодмінно відкриє нову сторінку в розвитку картоплярства на північному сході України.
Олександр ВЕРТІЛЬ.http://www.silskivisti.kiev.ua/