Я розумію, скільки маніпуляцій та негативу зараз посиплеться, але наша ціль одна і спільна – Перемога.
Поки Збройні Сили України героїчно воюють і стримують окупантів по всій лінії фронту, росія намагається розхитати наші тили: посіяти ворожнечу, паніку, недовіру до армії. Ворог витрачає на це шалені ресурси.
Військова ситуація непроста, але вона набагато прогнозованіша та контрольованіша, аніж це було на початку повномасштабного вторгнення. Згадайте 2022 рік – ніхто в світі не вірив у наші сили! Але українців це не зупиняло: черги до військкоматів, люди голими руками зупиняли ворожі танки, палили російські колони «коктейлями Молотова».
Сьогодні ті ж самі люди говорять, що наша армія найсильніша і найфаховіша у Європі, світі. У нашому розпорядженні західне озброєння. Ми знаємо і розуміємо задуми ворога. Маємо талановитих і досвідчених командирів. Два роки тому ми обороняли Київ, а тепер вражаємо військові цілі за тисячу кілометрів від лінії зіткнення власними військовими технологіями.
Але скільки б допомоги ми не отримали, скільки б зброї у нас не було – нам бракує людей! Техніка сама не їде, зброя сама не стріляє, дрон сам не полетить. Підрозділи мають оновлюватись!
Російські пропагандисти змусили багатьох повірити в те, що мобілізація – це не про захист своєї держави від агресора, а про несправедливість і порушення прав.
Я розумію бажання людей жити мирним життям, подорожувати, будувати кар’єру. Але є об’єктивна реальність: росія відмовляє нам у праві на існування. Ворог розуміє тільки мову сили. Ми маємо змусити його забиратися геть з нашої землі. Якщо ми цього не зробимо, ніякого мирного життя, ніяких прав і свобод не буде взагалі. Подивіться на саму росію, на тимчасово окуповані території.
Збройні Сили України – єдина сила, здатна зупинити і знищити ворога. Як суспільство допустило, щоб військових почали боятись, дозволяли собі їх ображати? Сьогодні більшість працівників ТЦК – це вчорашні воїни, якими усі захоплювались і пишались. Що сталось? Чому сьогодні від них ховаються, чому дозволяють собі їх зневажати, влаштовують цькування і навіть бійки? Це неприпустимо.
Військовослужбовці, ветерани — не прохачі, не агітатори. Це люди, які виконали свій конституційний обов’язок. Ми не маємо права допустити, щоб вони почувалися винними, непотрібними чи небезпечними перед тими, кому вони буквально врятували життя.
Так, система ТЦК не ідеальна – ми це усвідомлюємо і працюємо над її вдосконаленням. На всі випадки перевищення повноважень Командування Сухопутних військ, правоохоронні органи оперативно реагують. Ми не будемо миритись із порушенням прав цивільних громадян, але й порушувати права військових не дозволимо.
Усі громадяни України мусять тримати голову холодною і усвідомити одну просту істину: армія і народ неподільні. Особливо під час битви за існування держави.
Нагадаю, що захист держави – це конституційний обов’язок громадянина.
Військо – це братерство. Захист держави – надскладна, але водночас найважливіша і найпрестижніша справа.
Відкиньмо страшилки і маніпуляції та розберемось, як є насправді. Отримали ви повістку чи самі прийшли в ТЦК оновити дані – це не означає, що завтра ви поїдете на штурм ворожих позицій. Це брехня.
Є визначена законом процедура: проходження військово-лікарської комісії, а також додаткових медичних обстежень, якщо на те є підстави. Усі, кого визнали придатними до служби, без виключення – відправляються у навчальні центри. Базова загальновійськова підготовка триває місяць. Це відповідає стандартам країн-партнерів НАТО (4 тижні). Одночасно з цим ми вже впроваджуємо експеримент з розширення БЗВП до двох місяців.
Упродовж цього терміну досвідчені інструктори дадуть усі необхідні знання і навички: навчають тактиці ведення бойових дій, поводженню зі зброєю, домедичній допомозі.
Так, у системі підготовки не все ідеально. Але ми реагуємо на всі проблеми і виклики. Наші спроможності підготувати новобранців до ефективних бойових дій не гірші, ніж у більшості інших армій. Після проходження базової загальновійськової підготовки воїни потрапляють у військові частини. І не обов’язково саме на бойові посади.
ЗСУ потрібні різні фахівці: водії, діловоди, кухарі, будівельники, ITівці, бухгалтери, медики, інженери. Ви можете перевірити мої слова, відкривши сайти з пошуку роботи – там є всі ці вакансії.
Два слова щодо тих, хто отримує бойові посади. Для командування ЗСУ кожний військовослужбовець – найвищий пріоритет. І це доведено до всіх командирів. Наш підхід такий: спочатку новачок набирається досвіду і лише потім може брати участь у бойових діях.
Найефективніші бригади відкривають рекрутингові центри по всій Україні. Там охочих супроводжує окремий спеціаліст. Навіть дадуть можливість випробувати себе і пройти тестовий період.
Чим більше українців знайдуть у собі мужність стати до лав ЗСУ, тим менше буде шансів у росії втілити її кровожерливі задуми. І тим скоріше українські міста повернуться до нормального безпечного життя.
Тому я закликаю українців залишити емоції, не піддаватись провокаціям. Маємо усвідомити, що відсидітися нікому не вдасться. Адже на кону – доля країни, доля нашої нації. росія нікого не залишить в спокої: ні тих, хто сховався, ні тих, хто зрадив Україну.
Зараз історичний момент, який дала нам доля: або ми захистимо і збережемо державу, або зникнемо як нація! Підтримуйте захисників і словом, і ділом. Приєднуйтесь до лав ЗСУ. Ставайте на захист своєї родини, свого дому, своєї країни, свого майбутнього. Наша сила в єдності! Іншого варіанту немає.
Командувач Сухопутних військ ЗС України – AFU Land Forces Commander