Вчитель проводить уроки здоров’я для школярів
Миколу Табачука з Тернополя називають найстаршим моржем краю. Ніхто й не скаже, що йому вже 83 роки. Незважаючи на поважний вік, він запевняє, що відчуває себе як 18-річний юнак. Завжди бадьорий, підтягнутий, на здоров’я не жаліється, обминають його застуди. І все це завдяки загартуванню, переконаний чоловік.
Микола Миколайович – вчитель фізики, багато років був директором у кількох школах. Якось почув від фахівців місцевого відділу освіти, що вони купаються взимку. Захотів і собі спробувати.
– Але мені пояснили, що не все так просто. Треба спочатку організм підготувати, – пригадує їхні настанови. – Розповіли, що потрібно робити. Взявся я душ холодний приймати, обливатися. Так робив два місяці, а тоді вже пішов у міський парк купатися. На мій 50-й день народження мене посвячували в моржі. Добре пам’ятаю, що тоді на вулиці було 25 градусів морозу. Стрибнув у воду, а вона мені видалася теплою. Вийшов, розтерся – і така приємна хвиля по тілу пішла. З тої пори і займаюся моржуванням. Хоч зараз вже ті, хто посвячували мене, перестали купатися, а я ходжу.
Своїх однодумців чоловік знайшов у тернопільському клубі моржів «Нептун». Людей різного віку об’єднує спільне гасло: «У здоровому тілі – здоровий дух!» Але, щоб дати організму потрібний позитивний заряд, не варто займатися сніжними процедурами без підготовки.
– Треба починати купатися або обливатися водою з літа. Продовжувати восени і так аж до зими. Тоді буде нормальна адаптація, – наголошує Микола Миколайович.
Такий спосіб життя – це велика щоденна праця. Треба мати міцну силу волі, щоб не піддатися спокусливим думкам довше полежати у ліжку. Микола Миколайович погоджується, що треба боротися з лінню. І розповідає про свій розпорядок. Щодня прокидається о 5.30 ранку. Пів години робить зарядку, тоді 2-3 хвилини стоїть під холодним душем. Обов’язково робить ранкову пробіжку, а тоді ще кілометр йде до маршрутки, яка везе на роботу.
– Я насолоджуюся кожним днем. І до учнів приходжу з гарним настроєм. Заохочую їх до здорового способу життя. Розповідаю, що за двадцять років жодного разу не був на лікарняному. За ці 33 роки, що плаваю у холодній воді, практично нічим не хворію. Засніжить – я на лижі і в парк. Гуляю, а в голові римовані рядки складаються. Маю близько 200 авторських віршів на різні теми. Як тільки в березні зійде лід – вже купаюся. А потепліє, то щодня на дачу їжджу велосипедом. На ньому є спідометр, то засік, що за літо накручую чотири тисячі кілометрів. Маю там город, все вручну копаю. Не боюся фізичної роботи. Люблю ходити босоніж по землі, вона дає особливу енергію. Згадайте, адже наші предки ходили босоніж і були здорові. Треба шукати не таблетки в аптеках, а інші джерела оздоровлення. Любити себе, шанувати природу і радіти кожному дню. Це стараюся донести учням.
У Миколи Табачука 56 років педагогічного стажу. Разом з колегами останніми роками їздили в Карпати, робили сходження на різні гори, скупалися у всіх місцевих водоспадах. Про таких, як Микола Табачук, кажуть: старість вдома не застане! Зараз він викладає фізику для старшокласників в селі Ігровиця Тернопільського району. А ще – проводить уроки загартування та здоров’я. Школярі захоплено дивляться, як вчитель бігає засніженим подвір’ям, розтирається, а потім ще й обливається з відра холодною водою. Учні одягнені в теплі куртки, шапки, а Микола Миколайович весело стрибає босоніж. Ось такий унікальний у них педагог.
Діти знімають все на телефони, поширюють в соцмережах, а вчитель присвячує вірші своїй улюбленій роботі:
«В житті було всього багато,
Та школа – це зоря моя,
Заходжу в клас – і знову свято:
З дітьми, здається, молодію я».
https://visnyk.lutsk.ua/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
