Після публікації планів України щодо виробництва мільйона FPV-дронів протягом цього року, голова російського Мінпромторгу Деніс Мантуров оголосив, що росія в найближчі три роки виділить 100 млрд рублів (за курсом це $1,1 млрд) на розробку та виробництво військових безпілотників.
За його словами, російська армія вже активно використовує різні безпілотні системи, у тому числі FPV-дрони, морські та наземні безпілотники, надалі їх виробництво нарощуватиметься. «Дуже широка номенклатура, якщо ми говоримо про FPV-дрони, це йдеться про сотні тисяч, а щодо важких авіаційних безпілотних систем, то це десятки тисяч», – повідомив Мантуров.
Опитані The Insider експерти вважають, що жодні гроші не допоможуть подолати залежність росіян від іноземних деталей та сірого імпорту.
«Не існує жодного російського безпілотника, який був би виготовлений із російських запчастин хоча б наполовину. Понад 70% деталей – іноземного виробництва. Електронна база, мікрочіпи, напівпровідники, конденсатори – все іноземне. Комплектуючі потрапляють до росії через сірий імпорт, або контрабандою, або як деталі цивільного призначення, наприклад, фотокамери, які потім встановлюють на ті самі “Орлани”.
Важко сказати, наскільки вони зможуть задовольнити попит на дрони, збільшуючи бюджет. Зайві гроші не допоможуть у виробництві комплектуючих. Комплектуючі це процесор, напівпровідники, полімери, вся електронна база. Якими процесорами може похвалитися росія?
Де в неї розвинене виробництво напівпровідників? Які відомі бренди камер та оптики виробляються в Росії? Де виробництво двотактових двигунів? Які російські акумулятори підійдуть для “Шахедів” чи навіть для дрібніших дронів? Зробити на 100% свій безпілотник у росії просто неможливо», – каже військовий експерт Алєксандр Коваленко.
росія використовує однакову елементну базу, прошивки та комплектуючі на різних виробництвах, перетворюючи дрони на стандартне озброєння, це робить їх зручними для російських військових, у яких закріплюються навички застосування дронів, вважає Сергєй Товкач. Він називає вдалим і розмір дронів, який російські виробники взяли за основу виробництва.
«Україна почала застосовувати дрони першою, росія пізніше приблизно на півроку, але зараз вона лідирує у цій галузі. росія випускає більше FPV-дронів, до того ж вони більші – майже всі “дев’ятки”, тобто, дев’ять дюймів, а в України “п’ятірки”. “П’ятірка” дешевша, але вона тягне максимум півкіло, а “дев’ятка” може донести до 3 кг на невеликі відстані. 3 кг пластиду – це Армагеддон, якщо він влітає в окоп, там нічого живого не залишається.
Але найголовніше, чому чомусь ніхто не звертає уваги – це те, що дрони в росії стандартизовані. В Україні – це 3 тисячі дронів на місяць, а в росії – 10-15 тисяч. Українці не можуть організувати велике виробництво, бо щойно вони його зроблять, по ньому прилетить, тож вони змушені по гаражах паяти дрони у напівкустарному режимі. Це призводить до того, що всі українські дрони різні, а російські – стандартизовані. Зараз є чотири великі гравці – ВТ-40, “Упырь”, “Овод” та “Бумеранг”.
Той-таки ВТ-40 випускається десятками тисяч на місяць. Вони всі на однаковій елементній базі та з однаковими прошивками, тому боєць звикає до них. Так, у них є недоліки, наприклад, мотор відлітає, і дрон повертається у свій окоп, виною тому дешевизна компонентів. FPV має максимальний термін життя 15 хвилин, тому ніхто туди не ставить якісні мотори».
При цьому український військовий експерт Леонід Дмитрієв не погоджується і вказує на «ахіллесову п’яту» у російському підході до виробництва. «Великосерійне виробництво не завжди добре з технологічного погляду, бо “противник адаптується” набагато швидше, ніж “боєць звикає”. Тут і про протидію, і про виявлення, і про тактичні речі, навчитися робити стандартизовані дрони легше, ніж дрібносерійні, в яких нові технології можна впроваджувати на ходу. Наразі співвідношення дронів у росії та України 3 до 1, але, враховуючи якість російської збірки, до цілі в обох сторін долітає приблизно однакова кількість, при цьому значно менші витрати з боку України». https://mind.ua/