Трапилось сьогодні, 29 грудня, у надверчір’я бути у своєму гаражному кооперативі. Разючий контраст з тим, що тут діялось у передноворічні дні років 5-10 тому. Зараз – пустка. У нашому ряду лиш один гараж відкритий – там хазяїн облаштував СТО. А були ж часи! Гомін, компанії, подекуди курились мангали. Кафетерій, що при виході з кооперативу, робив за останні дні старого року місячний план виручки. Перед великою війною кафетерій довго й старанно осучаснювали й зробили лялечку. Я пропонував для нього назву – «Антирадар». Але кафетерій зостався без назви і без значної частини завсідників. Не знаю, чи є там ще комплект доміно для постійних клієнтів – любителів «забити козла»?
Невже й у відомому мені гаражі, де господаря з друзями можна було застати навіть у період, коли Миколаїв зазнавав жорстоких обстрілів, зараз нікого нема? Пригадую ті часи регулярних ракетних атак на рідне місто. Ракети С-300, різні РСЗВ… А господар з колєгою у звичному «укритті» п’ють по 50 і розглядають в смартфоні машини на сайті АвтоРІА. Кепкую з них: забрати у вас гараж і все, що з ним пов’язано, це все одно, що забрати у вас сенс життя…
Нумо піду гляну! Саме в цей гараж перемістились, коли я виселявся з офісу у зв’язку з припиненням виходу паперового «Cпоживчого ринку», деякі меблі, посуд, а також набори фужерів і чарок різного калібру, якими редакція розжилася за чверть століття діяльності. Отож, якщо господар на місці, можна буде й перевірити застосування останніх. Гараж приятеля виділяється масштабами. Як мінімум удвічі більший, ніж основна маса боксів. Підходжу ближче, чую голоси. Відчиняю двері.
Переконуюсь, що чарки тут не встигають припасти пилом. «Хлопці!, – кажу,- думав, що гаражному товариству прийшов остаточний капець. Але нє, ви не даєте пропасти традиції».
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
