Лариса Ребриста живе на безлюдному острові Вишняки – у місці, де Ворскла впадає в Дніпро. Робінзонці – 66, на острів вона переїхала 2002 року разом із чоловіком Володимиром, якому запропонували працювати тут єгерем.
Через чотири роки (2006 року) чоловік помер від раку.
А Лариса так і продовжила жити на острові – їй не було куди повертатися.
Їхній із чоловіком будинок у селі Ревущине на Полтавщині на той час встигли розтягти «добрі люди», яких вони пустили пожити.
Жити самотою серед густого лісу і води Лариса не боїться.
Щоб вижити на острові, жінка тримає маленьке господарство – кози, кури та качки.
Охороняти хазяйство від диких тварин допомагають собаки.
Коло хати є город, яблуні, виноградні кущі. Вирощую, зокрема помідори, полуницю.
Найважче взимку. Коли лід сковує затоку, база до весни залишається відрізаною від «великої землі».
Пані Лариса завжди ретельно готується до цього сезону: закуповує борошно, цукор та олію.
Проте через понад 20 років життя на острові жінці загрожує виселення.
Як розповіла Лариса, товариство мисливців хоче виселити її, бо вона немає прав на будинок, в якому їй колись дозволили жити.
Однак йти пенсіонерці нікуди…
Про це розповідає «Полтавська Хвиля».
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
