Як відомо, поет Вишебаба – веган. А то пішов він якось на війну, а на війні яке там веганство – то тушняк, то сало, то сухпай добовий посилений. Вирішив він поетичну книжку про вегетаріанство на війні написати. Відклав автомат, сів в окопі і почав: “Візму сьогодні я морквинку І заряджу у РПГ…””Ні, не те, не те…” – думає Вишебаба, – “А якщо так:”Я ніж встромляю в капустину, А так, як ніби в k@ts@p&ndu…”. “Ні, знов не те…” – мучиться митець, кулі свистять, снаряди рвуться – а він і не помічає!..”Червоні полуниці іздаля Нагадують кровіщу m0$k@<я…””Та, … клята війна!..” – викрикне нарешті, псіхане, схопить автомат, п’ять рожків вистріляє один за одним – і знов за своє. Тільки зосередиться, а тут командир такий:- Солдат Вишебаба, ти шо, забув де ти?!- Ой, я вас умоляю, тільки не кажіть мені про війну!..Ну, так, фраза за фразою – і на книжку за рік накопичилось.
P.S. Редакція “Споживчого ринку” , вже традиційно, з монументального тексту автора дозволила собі прибрати деякі слова обсценної лексики.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
