ТЕКСТИ звернулися до людини яка в Україні одна з найбільш обізнаних у галузі будівництва і експулуатації дамб – головного інженера проекту(ГІП) інституту “Укргідропроект” Миколи Калініна. “Укргідропроект” – установа, що спеціалізується на проєктуванні об’єктів енергетики на річках ще з першої половини XX століття. Головний інженер проекту це провідний фахівець, через якого проходить затвердження усіх проектів інституту.
Микола Калінін: Каховська ГЕС була спроєктована і побудована так, щоб витримати ядерний удар ззовні. Тому будь-які розмови, що вона могла якось сама зруйнуватися, не мають під собою жодних підстав. Це виключено. Ще раз – гребля розрахована на ядерний удар.
Так, на Каховській греблі були зруйновані затвори на кількох прольотах, і вони пропускали воду. Близько п’яти затворів були відкриті, і через них постійно спускалася вода.
Це мало бути кілька вибухів, які були проведені одночасно. Скоріш за все була замінована сама гребля, якраз у тих прольотах, які були відкриті, і, можливо, трохи далі. Плюс була замінована сама будівля ГЕС, де встановлені гідроагрегати для генерування електроенергії. Звернімо увагу – замінована зсередини. Бо, як я казав вже вище, гребля була спроєктована і побудована так, щоб витримувати надпотужний удар ззовні. Але не підриви зсередини.
Якщо грамотно закласти вибухівку, якщо хтось підказав, а ми знаємо, що там працювали робітники російської енергетичної структури, то можна, зрештою, отримати те, що ми й отримали.
Те, що була підірвана саме будівля ГЕС, може свідчити й про те, що росіяни хотіли зруйнувати не лише греблю, а й всю ГЕС як енергооб’єкт загалом.
Так його і не могли почути, оскільки все це було закладено в глибині будівлі ГЕС – у внутрішніх приміщеннях, нижче рівня води.
Під контролем росіян, звісно. Вони все там контролювали.
https://texty.org.ua/