Станом на кінець 2022 року за кордоном (крім росії та білорусі) перебувало 3,8–4,7 млн українських біженців, багато можуть не повернутися.Про це йдеться в дослідженні Центру економічних стратегій.Переважна більшість українців, що перебувають за кордоном, — це жінки (найбільша частка жінок 35–49 років) та діти. Найбільше біженців виїхало до Польщі, Німеччини, Чехії та Італії. Із Запорізької області виїхала майже чверть усіх мешканців, а із Києва та Київської області — майже п’ята частина. Значна частина біженців втратила велику частину доходів після початку війни.
Хоча переважна кількість українців, що зараз перебувають за кордоном, кажуть, що планують повернутись та надають перевагу життю в Україні, насправді не всі повернуться. Для цього є багато причин.
Окрім того, людям, що виїхали за кордон із зони бойових дій, може бути нікуди повертатись, тож повернення залежить від швидкого відновлення їхніх регіонів або ж надання підтримки для переїзду в інші регіони України. За розрахунками Центру економічних стратегій, за кордоном можуть залишитись від 860 тис. до 2,7 млн українців. Більш схильними до повернення є люди похилого віку, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни. Неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 2,55 до 7,71 % свого ВВП. Два фактори, що можуть вплинути на те, чи повернуться українці, а саме: як місцеві мешканці в інших країнах ставляться до українських біженців, а також як українці адаптуються до ринків праці ЄС. Європейці ставляться до українських біженців здебільшого позитивно, хоча деякі українці відзначають, що з часом ставлення дещо погіршується. Українці адаптуються до ринків праці ЄС швидше за біженців попередніх хвиль, що не дивно, зважаючи на високий рівень освіти й кваліфікації українців, надання ЄС усім українцям статусу тимчасового захисту, який надає право на роботу одразу, а також готовність українців на додаткові зусилля для пошуку роботи. https://news.finance.ua/.