Уп’ятеро менше, ніж раніше, сплачують за опалення. Готують документи на продовження теплотраси до ще двох об’єктів.
Чому інші не користуються таким дешевим джерелом енергії? Чи може воно слугувати у приватних будинках?
Розповідає інженер Якушинецької громади, ініціатор застосування теплового насоса Віталій Кучерявий.
Не газ і не електрика, але…
За інформацією співрозмовника, у наших краях, йдеться про центральну частину Вінниччини, ґрунт промерзає взимку до 80 см. Глибше вже відчувається тепло. Так, на глибині 8 метрів температура становить +10. Кожні наступні сім метрів у підземелля – це додатково 1 кВт теплової енергії. Здавалося б, діставай тепло з-під землі і грійся. Вигідно, бо не треба платити. Це ж не газ і не електрика, але…
“Одні не вірять, що можна грітися підземним теплом, інші вважають, що це десь там, у Європі чи Америці, можуть собі дозволити, а нам ще передчасно за таке братися, – каже Кучерявий. – Помиляються одні й інші. Бо насправді це дуже гарне альтернативне джерело. Неспроста його вже чимало років активно використовують у багатьох країнах”.
Гріються тепер підземним теплом у Якушинецькій громаді. У місцевому Будинку культури працюють не тільки колективи художньої самодіяльності. Тут розташована низка структур, зокрема відділ освіти, Центр надання адмінпослуг…
Раніше приміщення обігрівали електрикою. І то не все, а тільки частину. У зимову пору сплачували за місяць 30 тисяч гривень. Тепер обігрівають усю велику площу, в тому числі дві актові зали. Місячна плата становить шість тисяч гривень. Кажуть, альтернативне джерело впровадили з легкої руки інженера Віталія Кучерявого за підтримки керівника громади Василя Романюка.
Найбільше клопотів мали з документацією
Інженер Віталій Кучерявий раніше не стикався на практиці з темою теплових насосів. Чув про них, але в роботі не бачив.
Його уяву перевернула поїздка до столиці на семінар, де йшлося про альтернативні джерела енергії. Після закінчення семінару представник однієї з компаній запропонував охочим подивитися, як працює геотермальний насос, тобто насос, який відбирає тепло із глибин землі та поставляє його у систему опалення.
“Я пішов заради цікавості, – каже пан Віталій. – А після побаченого одразу набрав номер голови нашої громади Василя Ромаюка і повідомив, що є надзвичайно цікава тема”.
Розмову продовжили після повернення з Києва. Детальна розповідь зацікавила керівника громади. Вирішили обігрівати теплом землі чи не найбільший об’єкт у їхній громаді – Будинок культури, загальна площа якого 1200 квадратних метрів.
Вибір насосів нині великий. Їх пропонує низка компаній. У Якушинцях зупинилися на агрегаті німецького виробництва. Саме його бачив інженер у Києві. Фахівці київського представництва компанії консультують покупців упродовж усього періоду встановлення геотермальної системи, а також надалі під час її експлуатації.
Чотири місяці витратили на всі види робіт. Приблизно половина часу знадобилася на підготовку документації, її узгодження у відповідних структурах.
Тепловий вузол – під стоянкою для автомобілів
Біля Будинку культури у Якушинцях стоянка для автомобілів. Під нею розташований головний вузол геотермальної системи.
Там пробурили 24 свердловини завглибшки 50 метрів. Буріння виявилося найбільш затратним видом робіт. Встановили зонди. У кожному розмістили по дві труби завдовжки по 50 метрів. Труби з’єднані між собою, заповнені спеціальною рідиною. Після нагрівання рідина подається у котельню. Там передає тепло у ємність з водою. Гаряча вода надходить у систему опалення. Тепловий насос також розміщений у котельні.
За словами співрозмовника, він має невеликі розміри: висота приблизно 70 см, ширина трохи більша. Крім того, є компресори, реле, інші необхідні вузли і деталі. Там же, у котельні, стоїть бочка на 500 літрів води. Воду періодично очищають від солей – додають спеціальний розчин. З котельні труби йдуть до радіаторів у приміщенні.
На кожному радіаторі встановлено теплорегулюючий кран.
Як пояснив Віталій Кучерявий, стару систему опалення замінили. Замість неї встановили труби з сучасного матеріалу, а радіатори не чавунні, а сталеві.
Одночасно відремонтували приміщення, реконструкцію Будинку культури давно планували. Так поєднали ремонтні роботи із заміною системи опалення. Зовні утеплили стіни.
За роботою теплового апарата стежить інженер. Каже, це ще один плюс – не потрібен кочегар. Отож, і на цьому є певна економія коштів.
“Тепловий насос розумна штука, начинена електронними “мізками”, – каже інженер Кучерявий. – Особливого контролю не потребує. Досить задати програму, і комп’ютер може виконувати її місяцями. Температуру регулює залежно від погоди за вікном. “Тримає” таку, яку задано у програмі”.
Якщо раптом виникають питання до роботи системи, інженер консультується з її постачальником. Консультації по телефону безплатні. При виїзді на місце оплачують витрати на дорогу.
На роботу в нинішній осінньо-зимовий період комп’ютер уже налаштований.
Він автоматично включиться, коли температура повітря на вулиці опуститься до +12 градусів.
Чи є недоліки у тепла з підземелля?
Недоліків у роботі самого комп’ютера інженер Кучерявий не знаходить. Ще раз повторює, що тепловий насос – це розумний агрегат з гарними електронними “мізками”.
“Проблема в іншому, – каже співрозмовник. – Він дорогий на старті. Дорого коштують також бурильні роботи. Зате згодом усе це окуповується сторицею”.
Інженер припускає, що після нинішньої зими, яку нам обіцяють непростою саме через енергоносії, збільшиться число тих, хто захоче мати в себе геотермальний насос.
Для підтвердження його ефективності й економічності наводить такі цифри: при споживанні однієї кВт-години електрики тепловий насос віддає чотири кВт теплової енергії.
Теплові насоси вигідно також встановлювати для обігріву приватних будинків. У цьому переконаний мій співрозмовник. Каже, обов’язково встановив би, якби проживав у такому помешканні. У багатоповерхівці цього не можна зробити.
Голова Якушинецької громади Василь Романюк:
“Насос працює відмінно, та ще й забезпечує істотну економію коштів. Уп’ятеро менше платили минулої зими порівняно з тим періодом, коли обігрівали електрорадіаторами. До того ж тоді мали тепло лише у частині приміщення.
Пригадую, як мерзли діти у кімнатах для гурткової роботи чи під час репетицій. Тепер піт витирають з чола.
Саме тому вирішили подовжити теплотрасу, щоб так само опалювати ще два об’єкти соціальної сфери. Нині готуємо документацію. Є домовленості з інвестором…”
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
