Нині 18% людей на планеті не мають найпростіших навичок у жодній із галузей, а 25% поступаються знаннями дітям десятирічного віку. Про це свідчать результати дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку.
Лише кожен п’ятий дорослий житель планети може розв’язати завдання з математики та мови на рівні початкової школи. Чоловіки краще дають собі раду з математикою, ніж жінки, але розрив поступово зменшується. У зумерів, людей віком 16 — 24 років, відчутно знизився рівень грамотності. Третина працівників не має знань та навичок, потрібних для їхньої професії.
ОЕСР перевіряє вміння людей рахувати, рівень їхньої грамотності та їхніх навичок розв’язувати життєві проблеми раз на десять років. Тестування проводять серед громадян розвинених країн. Цього разу навички дорослих досліджували у 31 країні світу. Найкращі результати у грамотності та вмінні рахувати продемонстрували Фінляндія, Японія, Швеція, Норвегія та Нідерланди. Найбільший спад у знаннях зафіксовано у Польщі, Литві, Південній Кореї, Новій Зеландії та Словаччині. Найнижчими за всіма навичками виявилися показники Південної Кореї, Угорщини, Латвії, Іспанії та Італії.
Як пояснити те, що в час науково-технічного прогресу розумові здібності людей знижуються? З’ясовуємо у розмові із завідувачем лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, членом Академії педагогічних наук України Вадимом Васютинським, експертом з освітніх питань Олександром Кондратюком та психологинею Антоніною Радченко.
— Як вважаєте, чому рівень знань дорослих часто поступається рівню знань школярів навіть у розвинених країнах?
● О. Кондратюк:
— Рівень знань знижується всюди. Нині навіть б’ють на сполох через те, що західні університети втрачають свою актуальність. І це логічно, це — процес еволюції. Сто років тому ви могли знайти унікальні знання з певної дисципліни лише у бібліотеці якогось Оксфорду (Оксфордський університет у Великій Британії. — Авт.) чи спілкуючись із викладачами Оксфорду. А тепер можете знайти їх у гуглі, незважаючи на те, де мешкаєте і скільки вам років — 13 чи 33. Все під рукою, все у смартфоні. Навіщо вчитися рахувати, якщо є калькулятор? Навіщо вчити правила з мови, якщо є автовиправлення? Оці нові технології дещо шкодять нам, розслабляючи нас.
Має відбутися освітня революція, тобто зміна процесу навчання. Бо якщо не з’явиться нічого нового, справді цікавого для сучасного населення, то ніхто не буде займатись освітою. Це вже буде неактуально, нецікаво, Який сенс щось вивчати і запам’ятовувати, якщо все можна просто загуглити? Це, по-перше.
По-друге, нині у світі знову набувають популярності ліберальні концепції, і це чудово. Водночас просувають соціалізм, коли кажуть, що нічого ні в кого не треба вимагати, що всі ми люди і маємо розуміти один одного. Як наслідок, розвивається такий собі культ споживання, а не створення чогось. І виходить, що краще стати блогером, бо всі дивляться тік-токи чи сторізи в інстаграмі, ніж учити, наприклад. математику. Математика просто втрачає сенс в умовах, коли блогер заробляє у рази більше, ніж інженер. Нині професіоналізм певною мірою принижений. Нова тенденція каже, що важливо, щоб людина була хороша, щоб її адекватно сприймали, навіть якщо вона неуспішна в житті і не є професіоналом.
● А. Радченко:
— Людина рухається уперед через проблему. У розвинених країнах, у мегаполісах, на відміну від примітивних поселень, немає проблеми виживання. Там усе для людей, все автоматизовано. Для прикладу, ви натискаєте кнопку, заходите у ліфт і при цьому навіть не замислюєтеся над тим, як він працює. Немає потреби. Тобто все йде до того, що в сучасному світі допитливість і бажання досліджувати втрачають актуальність. А звідси — й небажання вивчати елементарні предмети на кшталт математики. У моїй практиці були випадки, коли я дітям, які навчаються у математичному класі, давала таке завдання: “Уяви, що ти йдеш до магазину і хочеш купити цукерки, які коштують 277 гривень 50 копійок за кілограм. Тобі зважують 330 грамів. Скажи, будь ласка, скільки ти маєш заплатити?” І тут — “ерор”, ступор. Діти кажуть: “Навіщо мені рахувати, якщо є електронна вага?” Школярі здобувають математичні знання, але якщо не використовують їх на практиці, то ці знання, за законами пам’яті, тримаються в голові два-три роки, а далі просто йдуть “в утиль”. Звідси і пояснення — чому дорослі не дають собі ради з математикою.
Що ж до грамотності, то тут треба брати до уваги такий нюанс. У сучасному світі відбуваються активні міграційні процеси. Зрозуміло, що неносії мови країни, в якій вони перебувають, продемонструють гірші знання, ніж носії.
● В. Васютинський:
— Як на мене, тут причина комплексна. Змінюється характер сучасної цивілізації (тут беремо мирний час, а не війну). У цивілізованих країнах різко посилилася спеціалізація. Поясню на простенькому прикладі. Нині багато хто не вміє куховарити. І не бачить сенсу вчитись цього, бо можна поїсти у кафе, ресторані чи замовити доставку. Так само з математикою — люди не бачать потреби вивчати її, якщо не пов’язують свого майбутнього з професією, яка вимагає знання математики.
Колись вважали, що треба вчитись “на п’ять” з математики, з історії, з біології і так далі. Сьогодні такої вимоги немає ні у більшості сімей, ні у школі. У масовій свідомості практика вивчати все не виправдала себе. Насправді ж ця практика виправдана. І суть не в тому, що у дорослому житті ви не пам’ятатимете формул, а в тому, що математика, і не лише вона, найбільше розвиває інтелект. Людина може згодом не пам’ятати, чому дорівнює квадрат гіпотенузи, але математичні знання, закладені у школі, розвивають її здатність мислити логічно, розв’язувати життєві проблеми. Не вивчати математику — це те саме, що з дитинства просто лежати на ліжку й не ходити. Тоді у вас не розвиватимуться м’язи і кістки.
— Які ще причини зниження рівня знань ви бачите?
● В. Васютинський:
— Варто говорити і про те, що 30 — 40 років — це вік, коли інтелектуальні здібності людини перебувають на піку можливостей. Багато людей каже, що справжнє життя починається у 40 років. Ти ще маєш енергію молодості і вже маєш мудрість старості. Так-от, у студентському віці престижно бути розумним, мати високий інтелект. А з роками це стає менш престижним. Важливішими є сімейний добробут, довірливі, приязні стосунки між людьми. Те, що давав людині інтелект, вона вже до 30 років досягла або не досягла. І подальший її розвиток вже менше залежить від власне інтелекту. Тому люди в дорослому віці менше уваги приділяють здобуттю знань.
Що ж до зниження рівня грамотності так званих зумерів, людей віком 16 — 24 років, то тут, як на мене, взнаки дається нинішня популярність соцмереж. Молодь часто віддає перевагу смішним відео чи коротким дописам, ніж читанню великих текстів чи, тим паче, книжок.
Автор: Наталія Васюнець https://expres.online/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
