Коли є дефіцит, треба різати видатки, а не підвищувати ціни. Це перше, з чого треба почати. Знаю з досвіду роботи в реальному секторі економіки. Годі витрачати гроші платників податків на дурню!
Але представники влади про таке навіть не чули, бо не мають жодного досвіду роботи у реальній економіці. Вони не є платниками податків, а навчилися лише розподіляти податкові надходження, причому часто у власні кишені.
Як можна підвищувати податки найменш захищеним верствам населення, коли більше 2 мільярдів гривень влада витрачає на фінансування пропагандистського «марафону», сотні мільйонів на непотрібний канал «Рада» чи 17 мільярдів на будівництво доріг за один рік!
У країні залишилося на 8 мільйонів населення менше. Якщо скорочується кількість населення, якому влада має надавати послуги, має відбутися і відповідне скорочення кількості влади.
Жодна заробітна платня з бюджету в Україні не може бути більшою, ніж у воїна на фронті. Тому треба обмежити доходи чиновників, радників, представників наглядових рад, які отримують зарплати з бюджету. Не вистачає грошей — хай ідуть на фронт.
Також потрібна прозора шкала доходів посадових осіб. У жодному разі зарплата держслужбовця не може бути персональними даними, які утаємничують. Народ має право знати вашу заробітну платню! І на час війни треба задекларувати, скільки коштує державі та бюджету утримання усіляких чиновників.
Треба повернутися до питання декларування радників ОП та інших владних структур, які ухвалюють доленосні надважливі рішення і ні перед ким не звітують.
Як бачите, рішення є! Гроші є, але навіть під час кривавої війни вони витрачаються на непотрібні, нікому не зрозумілі, часто з корупційними ризиками, видатки. Ми продовжимо з цим боротися.